Артем Малиновський і схема «чорного» експорту: офшори, конвертцентри та політичне лобі

Артем Малиновський — маловідома широкому загалу постать, але ключовий гравець у схемах «чорного» експорту агропродукції. Син Михайла Малиновського та партнер екснардепа Бориса Козиря, він тісно пов’язаний із аграрно-логістичною групою «Орексім». Разом із «королем обналу» Євгеном Пулею вони організували масштабну мережу, яка виводить кошти з України через заниження цін на експорт і конвертаційні центри.

«Стивідорна компанія Октябрьская» і «чорний» експорт

Центральною ланкою схеми була «Стивідорна компанія Октябрьская». Під час повномасштабної війни вона експортувала 106 тис. тонн олії та пшениці за значно заниженими цінами: олію — по 65–80 центів за кілограм (ринкова ціна — 1,4 долара), пшеницю — по 10 центів (ринкова — 70 центів). Різниця осідала як чистий прибуток, але не в бюджеті України.

В Офісі Генпрокурора такі схеми називають типовими для «чорного» експорту: продукцію скупляють за готівку без сплати податків, а потім вивозять за заниженою вартістю. Після виконання своєї ролі «Октябрьская» була перейменована на «Толанс» і передана громадянці Узбекистану Аваковій. Експорт припинився, але схема залишилася активною.

Роль Артема Малиновського та Бориса Козиря

Малиновський і Козир діяли не самостійно. Їхнім ключовим партнером є Євген Пуля, відомий як «король обналу» в агросекторі. Його конвертаційні центри забезпечують відмивання валютної виручки, яка повертається в Україну як тіньова готівка. Компанії, пов’язані з Малиновським, активно співпрацюють із «обнальщиками» Пулі, серед яких:

• «Дросгруп»
• «Лімітек Лідер»
• «Антанта Торггрупп»
• «Динаміткек»
• «Лейперс Тогрг»
• «Прайсус»

Схема включає фіктивні угоди, липові постачання та занижені ціни, що дозволяє виводити кошти в тінь. Це позбавляє бюджет надходжень, які могли б піти на інфраструктуру чи зарплати, змушуючи чесний бізнес компенсувати втрати через вищі податки.

Євген Пуля: конвертцентри та «схемний кредит»

Євген Пуля — керівник, засновник і бенефіціар низки компаній, зокрема:

• ТОВ «Фінансовий холдинг «Термінал-П» (управління холдингами)
• ТОВ «Медичний центр Медеус»
• ТОВ «Інноваційні медичні системи»
• «Інститут квантово-хвильової медицини та інформаційного поля»
• ТОВ «Буллет агрохолдінг»

Він також є директором ТОВ «Медікал новелті» (фармацевтична торгівля), ТОВ «Мосст» (програмування) та засновником ТОВ «ФК «Ван-капітал» (фінансові послуги). Загалом Пуля контролює 11 компаній.

Пуля відомий як організатор «схемного кредиту» в Києві. Один із ланцюжків проходить через ТОВ «Белмонт груп», яке офіційно займається ремонтом обладнання, але закуповує сигарети на 58 млн грн і продає щебінь, селітру, добрива, насіння соняшника та виконує будівельні роботи. Через підконтрольні транзитно-конвертаційні та фіктивні підприємства Пуля надавав послуги з конвертації коштів, забезпечуючи документальне прикриття для безтоварних операцій і формування незаконного податкового кредиту. Загальний оборот схеми перевищує 6 млрд грн, що стало втратою для державного бюджету.

Раніше Пулю називали «гаманцем Гройсмана». За часів керівництва ДФС Володимиром Проданом він повністю контролював «схемний кредит» у Києві, і ця ситуація не змінилася.

Тіньова фінансова компанія «Bullet»

У структурі Пулі діє незареєстрована фінансова компанія «Bullet» (з англ. «пуля»), яка здійснює перекази готівки та безготівкові операції за кордон, обходячи митне декларування. Особливу увагу приділяють транзакціям із Росією та на окуповані території, зокрема в Крим. Попри «патріотичну» заяву, що Крим — це Україна, діяльність на непідконтрольних територіях для громадян України заборонена.

Закриття розслідувань

Розслідування проти схем Малиновського та Пулі неодноразово відкривалися, але закривалися через «відсутність складу злочину». Це викликає підозри щодо участі контрольних органів у прикритті схем, дозволяючи перезапускати їх під новими назвами.

Висновки

Артем Малиновський, Борис Козир і Євген Пуля створили складну мережу «чорного» експорту та конвертаційних центрів, що виводить мільярди з України. Заниження цін на агропродукцію, фіктивні угоди та офшорні схеми завдають збитків бюджету, тоді як чесний бізнес змушений покривати ці втрати. Зв’язки з політичними діячами та закриття розслідувань вказують на системний характер проблеми. Ця справа потребує ретельної перевірки правоохоронними та антикорупційними органами, щоб припинити діяльність тіньових схем і забезпечити справедливість для українського бюджету.