Український бізнес-олімп продовжує демонструвати шокуючі приклади того, як колишні партнери українських «країнотворців», прикриваючись патріотичною риторикою та формальними перереєстраціями, роками фінансували російську агресію. У центрі масштабного розслідування опинився колишній топменеджер структур Віктора Пінчука, дніпровський мільйонер Олександр Вікторович Дементієнко.
Його ім’я спливло у справі про грандіозну аферу на 2,7 мільярда гривень, неповернені кредити європейських банків, тіньові заводи в окупованому Севастополі та пряму співпрацю з військово-промисловим комплексом країни-агресора.
Від «Інтерпайпу» до кримських мільйонів: шлях дніпровського олігарха
Олександр Дементієнко розпочинав свій шлях у бізнесі на початку 1990-х років під крилом корпорації «Інтерпайп», яку очолював його колишній однокурсник Віктор Пінчук. У 2004 році між партнерами стався гучний конфлікт через розподіл активів вартістю 750 мільйонів доларів. Тоді за допомогою російського бізнесмена Михайла Щеголевського (який з 2025 року перебуває під санкціями РНБО) та групи «Приват» Дементієнко зміг відсудити активи приблизно на 300 мільйонів доларів, включно з двома електромережевими підприємствами та часткою в закордонних заводах.
Проте справжні фінансові апетити олігарха розгорнулися навколо кредитних ресурсів українських банків, які згодом були цинічно виведені та освоєні в інтересах ворога.
37 мільйонів євро кредиту: як державні гроші пішли на добудову заводу в Севастополі
Ключовим епізодом справи є кредитні зобов’язання компанії ТОВ «Дніпрометалсервісгруп». Як встановило слідство та судові інстанції (зокрема рішення Господарського суду Києва від 20 грудня 2024 року та матеріали Печерського суду), у 2011–2013 роках між ПАТ «Дельта Банк» та «Дніпрометалсервісгруп» було укладено три кредитні договори на загальну суму понад 36,7 мільйона євро (близько 2,7 млрд грн з урахуванням штрафних санкцій):
21 березня 2011 року — 21 млн євро;
21 березня 2011 року — 11 млн євро;
19 березня 2013 року — 4 732 537 євро.
Ці кошти мали бути повернені до березня 2016 року, проте їх ніхто й не планував віддавати. За даними розслідувачів, гроші, отримані у 2013 році, були спрямовані на розвиток інфраструктури в окупованому згодом Севастополі: на добудову причалу та закупівлю портового обладнання.
Після окупації Криму у 2014 році структура власності миттєво адаптувалася під російське законодавство:
Українське ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» перетворилося на «дзеркальне» ООО «Днепр Металл Сервис Групп».
Заставодавець за кредитом ТОВ «Метал Сервис Група» став російським ООО «Металл Сервис Группа».
Лише у 2019–2021 роках це російське підприємство сплатило до бюджету країни-агресора 8,6 млн рублів податків. Суд постановив стягнути з бенефіціарів понад 2,69 млрд грн у порядку субсидіарної відповідальності, а на активи Дементієнка (корпоративні права «Ассетс Менеджмент Груп», нерухомість у Дніпрі та Чернівцях, рахунки в банках) було накладено арешт.
Зв’язок із «Ростехом» та військовими катерами для армії РФ
Проте найстрашнішим епізодом діяльності бізнесмена є його прямий зв’язок із російським військово-промисловим комплексом. За матеріалами досудового розслідування та судових ухвал, компанії, пов’язані з Дементієнком, мали господарські відносини з російською державною корпорацією «Ростех» (яку очолює наближений до путіна Сергій Чемезов) щодо будівництва військових катерів для потреб Збройних сил РФ.
Через розгалужену мережу компаній-посередників кримські активи використовувалися для забезпечення виробництва й обслуговування військово-морської техніки, яку російські окупанти застосовують для патрулювання Чорного моря, блокування українських суден та охорони військової логістики. Легалізацію цих активів у російському правовому полі, за даними медіа, координували на найвищому рівні за участю російського сенатора Володимира Кожина та оточення окупаційного гауляйтера Сергія Аксьонова.
Сімейний бізнес та згасаючий «Фрегат»
Поки заводи в Криму працювали на ворога, українські активи родини Дементієнків також викликають чимало запитань. Донька Ольга та син Сергій записані у бенефіціарах низки компаній, серед яких найбільшим є ПрАТ «Завод “Фрегат”» у Миколаєві (виробництво агротехніки та гідравліки).
Цікаво, що у 2016 році власником цього заводу був той самий підсанкційний росіянин Михайло Щеголевський, а підприємство експортувало продукцію до РФ. У воєнний час доходи заводу стрімко обнулилися (з 816 млн грн у 2021 році до нуля у 2025-му), що наводить на думку про навмисне доведення підприємства до банкрутства.
Наразі Головне слідче управління ДБР веде масштабне розслідування за статтями про державну зраду, зловживання владою та фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України (ч. 1 ст. 110-2 КК України). Чи отримає олігарх заслужене покарання за мільярдні борги та будівництво катерів для ворога — покаже судовий процес.
