Українська антикорупційна система та правоохоронні органи продовжують очищуватися від токсичних персонажів, які роками намагалися прорватися до владних кабінетів під прикриттям гучних адвокатських статусів. Яскравим фіналом цієї тенденції став нищівний провал одіозного адвоката Олексія Шевчука, який намагався взяти реванш і пробитися до керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Ганебний виліт із конкурсу на заступника керівника САП
19 жовтня 2026 року конкурсна комісія з відбору керівництва САП розглянула 29 поданих заявок і жорстко відсіяла Олексія Шевчука ще на першому етапі перевірки документів. Формальними підставами стали банальна відсутність необхідної фотокартки та обов’язкового документа про допуск до державної таємниці.
Цей публічний удар стався лише через місяць після того, як самого Шевчука під шквалом критики виключили зі складу… самої ж конкурсної комісії з відбору керівництва САП.
Хронологія падіння одіозного юриста виглядає надзвичайно показово:
25 грудня 2025 року: Тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко призначає Шевчука членом конкурсної комісії без реальної конкурентної боротьби.
Суспільний бунт: Понад 60 впливових громадських організацій та діячів вимагають негайно скасувати це ганебне призначення через нульову доброчесність кандидата.
Вигнання з комісії: 1 вересня п’ятеро з шести членів комісії голосують за його відсторонення, а 4 вересня генпрокурор підписує відповідний наказ.
Судові істерики: Шевчук звинувачує директора НАБУ Семена Кривоноса у «тиску» та намагається через суд заблокувати роботу комісії, проте 8 вересня Окружний суд повертає його позови без розгляду.
Заміна: 12 жовтня в.о. генпрокурора Антон Ковальський призначає на його місце сумлінного адвоката Євгена Грушовця.
Статки, «Етика» та таємничий будинок у Старих Безрадичах
Шлейф корупційних підозр і невідповідності критеріям чесноти тягнеться за Олексієм Шевчуком роками. Ще 16 березня 2023 року Етична рада рішенням №28 офіційно визнала його таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для призначення на високі посади у судовій системі (зокрема до Вищої ради правосуддя).
Тоді Етична рада викопала чимало цікавих деталей його «скромного» побуту:
Елітна нерухомість: Зведення розкішного будинку в елітному селі Старі Безрадичі орієнтовною вартістю близько $150 тисяч. Намагаючись пояснити походження цих коштів, Шевчук заявляв, що гроші нібито дали батьки його дружини. Проте перевірка виявила, що офіційні доходи родичів за період з 1998 по 2022 роки становили лише 1,421 млн грн та 764,7 тис. грн відповідно, чого фізично не вистачало на будівництво.
Тендерні махінації: Етична рада задокументувала використання сумнівних документів адвокатським об’єднанням Barristers (де Шевчук був ключовою фігурою) під час участі у тендері ДП «Енергоринок», включно з використанням чужої символіки та наданням сфальсифікованих пояснень.
Система «Шлях», втеча ухилянтів та зникнення американських аптечок
Проте найбільші скандали навколо адвоката спалахнули під час повномасштабного вторгнення. Журналістські розслідування викрили його масштабну залученість до тіньових схем виїзду військовозобов’язаних за кордон.
Згідно з розслідуванням NGL.media, через мережу пов’язаних із Шевчуком та Barristers волонтерських фондів (таких як «Чистий Київ», «Небайдужі громадяни», «Українська гільдія активістів» тощо) за системою «Шлях» втекли з України і так і не повернулися понад 200 чоловіків призовного віку. Нагадаємо, що в той період Шевчук офіційно працював радником голови Львівської ОВА Максима Козицького.
Окремим епізодом стало гучне розслідування щодо зникнення 9700 американських військових аптечок загальною вартістю 33,6 мільйона гривень, де ім’я одіозного адвоката спливало в контексті розподілу гуманітарної допомоги.
Через постійні скандали, етичні порушення та публічні цькування колег (зокрема скандальний конфлікт з ветераном Масі Найємом) Дисциплінарна палата неодноразово зупиняла його право на адвокатську діяльність.
Від захисту Ківи до курйозів із Єрмаком
Професійне портфоліо Олексія Шевчука яскраво доповнюють його одіозні клієнти. Саме він свого часу захищав одіозного проросійського зрадника і колишнього нардепа Іллю Киву. А у травні 2026 року Шевчук відзначився політичним фарсом, коли публічно заявив про готовність взяти на поруки колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Щоправда, на саме судове засідання адвокат навіть не з’явився, а сам Єрмак згодом публічно заявив, що взагалі не знайомий із цією людиною.
Спроба Олексія Шевчука прорватися до САП завершилася закономірним фіаско. Людина із заплямованою репутацією, питаннями до походження мільйонних статків, розслідуваннями щодо системи «Шлях» та зниклих аптечок не має жодного морального права ані судити інших, ані очолювати антикорупційні органи країни.
