У той час як українські військові на передовій потребують кожної гривні на забезпечення та техніку, столична влада продовжує спрямовувати сотні мільйонів бюджетних коштів на сумнівні будівельні проєкти. Комунальне підприємство Київської міськдержадміністрації уклало черговий скандальний договір на будівництво Меморіального скверу на вулиці Стеценка у Подільському районі вартістю 436,5 мільйона гривень. За тендерними умовами, роботи мають тривати аж до кінця 2029 року, проте апетити замовників та обраних підрядників вражають уже сьогодні.
Мільйонні переплати: як граніт, пісок і клей дорожчають удвічі
Кошторисна документація проєкту демонструє класичні схеми вимивання державних коштів через штучне завищення цін на будівельні матеріали. Аналіз ринкових пропозицій показує колосальну різницю між реабілітаційними потребами міста та апетитами ділків:
Гранітна бруківка: Гранітні тротуарні плити замовили по 2 972 грн/кв. м, тоді як профільні виробники («Strong Stone» та «Kaskad Stone») пропонують аналогічну термооброблену бруківку та плитку по 1 500–1 600 грн/кв. м — тобто на 46–50% дешевше.
Пісок і суміші: Пісок у кошторисі врахований по 931 грн/куб. м, хоча ринковий моніторинг та інші столичні комунальні закупівлі фіксують ціну в межах 480–535 грн/куб. м (майже вдвічі дешевше). Щебенево-піщану суміш С7 взагалі накрутили до 1 724 грн/куб. м, хоча її ринкова вартість становить близько 476–875 грн/куб. м (дорожче більш ніж у три рази).
Клей для плитки: Клеюча суміш Baumit кошторисом передбачена по 58 грн/кг, тоді як у будівельних гіпермаркетах та у постачальників аналогічні суміші коштують від 18 до 39 грн/кг (переплата сягає від 33% до 69%).
За попередніми підрахунками, лише на цих кількох базових позиціях імовірна переплата з кишені киян складає понад 16 мільйонів гривень.
Окрему увагу привертають специфічні елементи благоустрою та меморіальні споруди. Наприклад, композиція із сталі «Вогонь-квітка» обійдеться бюджету в 4,2 мільйона гривень, гранітні композиції «Героям Слава» — у 3,19 млн грн, «Дзвін» — у 2,14 млн грн, «Хрест» — у 1,95 млн грн, а фасадна керамічна плитка з «золотим» покриттям коштуватиме понад 3,5 мільйона гривень (майже 10,7 тис. грн за квадратний метр). Розрахункова заробітна плата робітників при цьому закладена на рівні 45,8 тис. грн, що відповідає ринковим показникам, але не рятує загальний кошторис від надмірних націнок.
Ручні тендери та «зручний» підрядник
Отримати цей ласий шматок на 436 млн грн без жодної конкуренції пощастило ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест». Торги не відбулися через відсутність інших учасників, що не дивно через закладені в умову дискримінаційні та кабальні пункти.
Зокрема, для участі в тендері вимагався спеціальний акт огляду об’єкта, підписаний представниками замовника та учасника. На практиці це означає, що замовник міг заздалегідь контролювати появу будь-яких незалежних конкурентів, просто уникаючи зустрічей з ними. Крім того, договір містить пункт про можливе відтермінування платежів на період воєнного стану та шість місяців після нього — умова, на яку ніколи не погодиться незалежний ринковий бізнес, адже працювати за власний рахунок без гарантій оплати збитково. Проте «своїм» компаніям кошти, очевидно, виплачуватимуться вчасно.
Хто стоїть за компанією-фаворитом?
ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» зареєстроване на Сергія Лимаренка з Черкащини, який також володіє низкою інших будівельних структур та має зв’язки у колишніх колах держструктур. Це підприємство вже не вперше отримує мільйонні підряди від столичних комунальників — із 2021 року фірма назбирала державних контрактів на суму близько 1,5 мільярда гривень.
Примітно, що правоохоронні органи вже розслідують кримінальні провадження щодо можливого розкрадання бюджетних коштів цим же підрядником на інших дорожніх об’єктах Києва через завищення вартості матеріалів.
Замовником робіт виступає «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» КМДА, очолюваний Олександром Красіком. Попри гучні декларації про увічнення пам’яті полеглих Героїв, подібні тендери вкотре демонструють цинічне використання теми війни для освоєння бюджетних мільйонів через завищені кошториси та ручні закупівлі.
