Український політикум сколихнув черговий грандіозний скандал, який оголив внутрішні кулуарні домовленості, політичні маніпуляції та корупційні ризики в ешелонах влади. Народного депутата Олексія Гончаренка офіційно внесли до скандально відомої бази «Миротворець». Це сталося одразу після того, як його з ганьбою вибили з парламентської фракції «Європейська Солідарність» через резонансні заяви про необхідність кулуарних домовленостей із країною-агресором. Сам одіозний політик миттєво відреагував на це, назвавши ресурс «фейковою базою», яка не має нічого спільного з реальністю та використовується виключно для брудних політичних інтриг.
Спробуємо розібратися, що насправді ховається за цим гучним конфліктом, як працює недержавний ресурс «Миротворець» і які реальні наслідки має подібне маркування для українських політиків та ділків.
За лаштунками «Миротворця»: чим є недержавний ресурс насправді?
Нагадаємо, що «Миротворець» функціонує як недержавний інформаційний проєкт із 2014 року. На сторінках цього сайту регулярно публікуються детальні досьє на різноманітних осіб, політиків, громадських діячів та організації, діяльність яких автори проєкту пов’язують із прямими загрозами національній безпеці України. Збирання доказової бази найчастіше здійснюється за допомогою моніторингу відкритих джерел.
Згідно з інформацією, що з’явилася в картці Олексія Гончаренка, підставою для включення його до списків стали його неоднозначні та контроверсійні висловлювання щодо так званого «миру» з Росією. Автори ресурсу кваліфікували його дії як «усвідомлені, системні та умисні акції, спрямовані на деморалізацію українського суспільства та цілеспрямоване придушення волі до опору російській агресії». Окрім того, йому закидають кроки, які нібито перегукуються з інтересами країни-агресора та сприяють зриву мобілізаційних процесів в державі.
Реакція фігуранта: звинувачення у політичних інтригах
Сам Олексій Гончаренко різко розкритикував рішення адміністраторів ресурсу внести його до цього списку. На думку одіозного парламентаря, цей сайт жодним чином не пов’язаний із державними інституціями та не має жодних офіційних законних повноважень здійснювати подібне «суспільне маркування» політиків.
«ЦЕ ФЕЙКОВА БАЗА, ЯКА НЕ МАЄ ВІДНОШЕННЯ ДО РЕАЛЬНОСТІ, Є ІНСТРУМЕНТОМ ПОЛІТИЧНИХ ІНТРИГ. ЦЕ НЕ Є ДЕРЖАВНОЮ БАЗОЮ. ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ТАКУ БАЗУ І ВНОСИТИ ТИХ, КОГО ВИ НЕ ЛЮБИТЕ», — ЗАЯВИВ ОБУРЕНИЙ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ.
Які юридичні та практичні наслідки несе поява в базі?
Щоб об’єктивно оцінити ситуацію, важливо чітко розуміти статус подібних ресурсів. «Миротворець» у жодному разі не є офіційним державним реєстром, правоохоронним відомством чи судовим органом України. А це означає, що сама по собі поява прізвища будь-якого політичного діяча в цій базі автоматично не доводить його вини у скоєнні злочинів, не є офіційним повідомленням про підозру і не може замінити повноцінне кримінальне провадження.
Водночас стверджувати, що подібний «чорний міток» проходить абсолютно безслідно для репутації та кар’єри, теж не варто.
У правилах та описах самого ресурсу зазначається, що зібрана інформація нерідко використовується уповноваженими структурами (зокрема підрозділами СБУ, МВС, ЗСУ та прикордонниками) для проведення оперативно-розшукових заходів. Ба більше, аналогічні масиви даних активно інтегруються у комерційні аналітичні платформи, розроблені для перевірки контрагентів і комплексної оцінки ризиків бізнесу (наприклад, у системі YouControl). Раніше подібні досьє слугували додатковим індикатором під час проведення жорсткого фінансового моніторингу банківськими установами.
Таким чином, хоча прямих автоматичних заборон (таких як миттєва оренда майна, тюремне ув’язнення чи закритий виїзд за кордон) одне лише внесення до «Миротворця» не породжує, воно здатне привернути надзливу увагу контролюючих органів, посилити корупційні ризики при перевірці активів та суттєво зіпсувати політичний імідж. Будь-які реальні обмеження чи правові санкції проти конкретної особи повинні ґрунтуватися виключно на законних рішеннях українських судів та уповноважених державних інституцій.
