Діяльність ключових посадовців фармацевтичного регулятора України супроводжується низкою гучних скандалів. У центрі уваги опинився Володимир Короленко, чия кар’єра в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиків (Держлікслужба) пов’язана з питаннями навколо підпільного виробництва «Кровоспасу», перерозподілом лабораторного контролю, судовими тяганинами з Фармакопейним центром та нерухомістю, придбаною на спадщину.
Від заступника до ліквідатора: знайомі обличчя в системі
Коли споживач купує медикаменти в аптеці, якість препаратів перевіряє Держлікслужба. Володимир Короленко працює у відомстві з 2019 року, обіймаючи посади за часів колишнього голови Романа Ісаєнка. Після звільнення останнього Кабміном Короленко фактично зберіг свій вплив, а згодом, на тлі перехідного періоду та майбутньої ліквідації відомства, увійшов до керівництва ліквідаційної комісії як заступник Тараса Проніва.
Звертають увагу на тісні кадрові зв’язки у керівництві регулятора. Зокрема, Роман Ісаєнко, Володимир Короленко та Максим Володій раніше були співзасновниками громадської організації «Київський клуб». Утім, головні питання у суспільства викликають не формальні об’єднання, а практичні рішення відомства, які стосуються ліцензування, перевірок та лабораторних досліджень.
«Кровоспас», лабораторії та претензії аудитів
Одним із найбільш показових епізодів стала історія навколо несертифікованого виробництва кровоспинного засобу «Кровоспас» в Обухові у 2022 році. Попри численні сигнали про порушення, Держлікслужба тривалий час не реагувала на ситуацію належним чином, посилаючись на формальні причини та мораторій на перевірки, хоча за наглядом відповідав саме Короленко.
Окреме занепокоєння викликає зміна правил гри у сфері перевірки якості лікарських засобів:
Витіснення державних лабораторій: Державна лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, яка роками співпрацювала з Держлікслужбою, раптово втратила значну частину направлень на дослідження.
Поява приватних фаворитів: У липні 2023 року відомство атестувало нещодавно створену приватну лабораторію «Добробут-Лікилаб», яка вже за тиждень почала отримувати державні направлення. Цю лабораторію особисто відвідував Володимир Короленко ще на посаді заступника голови служби.
Висновки Рахункової палати: Ще у грудні 2023 року державні аудитори констатували, що Держлікслужба не забезпечила належного контролю: майже половина імпортерів ліків на той момент не мала відповідних ліцензій.
Фармакопейний центр та майнові питання
Напружена ситуація склалася і навколо державного Фармакопейного центру в Харкові. Після проведення позапланового аудиту у лютому 2026 року, який виявив порушення, директорку підприємства Олену Лавошник спробували достроково звільнити. Хоча суди визнали перше звільнення незаконним і поновили керівницку на посаді, згодом конфлікт загорівся з новою силою на тлі процедури реорганізації підприємства у товариство зі стовідсотковою державною часткою. Лавошник публічно вказувала на можливий конфлікт інтересів, пов’язаний із колишнім керівництвом юридичного управління служби та місцевими судовими і адвокатськими колами.
Щодо особистих статків посадовця, то у його декларації увагу привертає епізод 2024 року: після отримання спадщини (заповіту) на понад 2,4 мільйона гривень від жінки на ім’я Ада Жура, Короленко придбав у Києві квартиру аналогічної площі та вартості. За фахом посадовець є лікарем-дерматовенерологом, а не фармацевтом.
Ліквідація служби та майбутнє фармринку
Наразі доля самого регулятора вирішена: ще у червні Кабмін ухвалив рішення про ліквідацію Держлікслужби та створення Українського фармацевтичного агентства, яке має перебрати на себе контрольні функції. Проте терміни запуску нової структури затягуються, а питання про те, хто саме контролюватиме ринок ліків та чи збережуть старі кадри свій вплив у новому агентстві, залишаються відкритими. Сам Володимир Короленко на запитання щодо своєї подальшої кар’єри радив звертатися до пресслужби.
