Столична влада знову в epic-центрі фінансового скандалу: масштабний аудит діяльності комунального підприємства «Спецжитлофонд» за період 2022–2025 років викрив шокуючі зловживання. Загальна сума фінансових порушень, неефективного управління та відверто ризикованих операцій перетнула позначку у 645 мільйонів гривень. Поки кияни роками чекають на своє житло, чиновники та підконтрольні їм приватні підрядники влаштували справжній фестиваль розтрати бюджетних ресурсів та майна громади.
Згідно зі звітом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, апетит керівництва КП вражає: зафіксовано 75,1 млн грн прямих втрат і недоотриманих надходжень, а також 66,9 млн грн відверто неефективного використання комунальних ресурсів. Проте найбільші підозри викликають операції з ризиком втрат на колосальну суму в 312,14 млн грн, а також інші порушення фінансової дисципліни на 190,67 млн грн.
Ревізори розкрили цілу низку кричущих схем. Зокрема, виявлено 13 земельних ділянок, на яких понад 9 років (!) не ведеться жодних будівельних робіт, проте підприємство сумدinо і регулярно продовжувало сплачувати за них мільйонні податки з кишень платників податків. Окрім того, зафіксовано факти самовільного використання комунальної землі та масове списування коштів на проєктну документацію, яка вже давно втратила будь-яку актуальність. Проте справжнім цинізмом виглядає надання приватним комерційним структурам-підрядникам безвідсоткових позик у той час, коли саме комунальне підприємство обтяжене власними борговими зобов’язаннями.
Особливу увагу аудитори приділили перевірці скандальних житлових комплексів — «Forest», «Рідне місто» та «Silver House». Професійний менеджмент комунальників призвів до хронічних затримок будівництва, розбазарювання авансових платежів довірливих покупців та укладання кабальних договорів. Так, наприклад, замість обіцяних надходжень, житло та цілі квадратні метри масово роздавалися приватним компаніям за сміховинними цінами, що не мали нічого спільного з ринковою реальністю. Зокрема, розрахункова вартість квадратного метра для окремих «обраних» фірм складала дещо більше 10 тисяч гривень, що в рази нижче ринкових розцінок того періоду.
Масштаби брунею вражають і на об’єктах, що зводилися за бюджетні кошти для пільгових категорій населення — наприклад, чергові пускові комплекси на вулиці Качалова ризикують назавжди залишитися мертвонародженими довгобудами через відсутність фінансування та управлінський хаос. До того ж правоохоронні органи вже раніше відкривали провадження щодо ймовірної розтрати коштів при зведенні соціальних об’єктів (зокрема дитячих садків) посадовими особами підприємства.
Попри залізобетонні докази корупційних ризиків та неефективності, реакція керівництва «Спецжитлофонду» виявилася прогнозованою: із наданих 67 жорстких рекомендацій аудиторів підприємство повністю врахувало лише 6, ще 11 — частково, а 50 рекомендацій проігнорувало взагалі, демонструючи повну безкарність та небажання припиняти сумнівні фінансові махінації.
