Верховна Рада поставила крапку в епічному та водночас дещо маразматичному конфлікті між генеральним прокурором і антикорупційними органами. 317 голосами «за» народні депутати офіційно звільнили Руслана Кравченка з посади.
Цьому передував справжній політичний трилер у режимі реального часу:
-
«Одноденна підозра» проти директора НАБУ: Напередодні Кравченко раптово оголосив про підписання підозри Семену Кривоносу, яку Офіс генпрокурора вже за кілька годин фактично дезавоював як таку, що позбавлена юридичного сенсу.
-
Рішення Президента: Володимир Зеленський різко розкритикував такі маневри та 14 вересня відсторонив Кравченка від посади за ст. 11 Закону про воєнний стан.
-
Вояж за кордон: Поки розгорталися події, сам Кравченко встиг оформити собі відрядження та вночі виїхати за межі України, звідки намагався диктувати умови через соцмережі, запевняючи, що «поважає рішення президента, але підкориться тільки парламенту».
Фактично Кравченко намагався влаштувати гучний політичний захисний маневр на тлі затягування кризи в правоохоронній системі, проте отримав саме те, про що пафосно просив — чітке й однозначне рішення парламенту.
