Івано-Франківський апеляційний суд уже давно став окремим точковим епіцентром суспільної та медійної уваги. Скасування гучних вироків, специфічний підхід до розгляду справ і майнове зростання окремих служителів Феміди регулярно дають привід для серйозних журналістських розслідувань. Цим матеріалом ми продовжуємо цикл аналітичних публікацій про тих, хто вершити правосуддя в регіоні, але чиї декларації викликають у пересічних громадян більше запитань, ніж задоволення від роботи судової системи.
У фокусі нашої уваги — Богдан Іванович Кукурудз, людина з понад 30-річним стажем у мантії, яка нині обіймає посаду заступника голови Івано-Франківського апеляційного суду. Його ім’я спливало в епіцентрі скандалів ще в 2017 році, коли розглядалася справа проросійського блогера Руслана Коцаби. Тоді, за повідомленням Укрінформу, суддя Кукурудз раптово заявив про самовідвід, зізнавшись, що знає Коцабу близько 25 років і перебуває з ним у приятельських стосунках.
Та найбільший інтерес викликають навіть не стільки давні судові процеси, скільки сучасна фінансова еволюція родини судді. За даними аналізу місцевих медіа, Богдан Кукурудз міцно закріпився у трійці найбагатших представників Івано-Франківської апеляції. Згідно з декларацією посадовця на сайті НАЗК, якщо у 2020 році сукупні доходи та активи родини становили 4,67 млн грн, то за підсумками 2025 року один лише суддя задекларував 2,7 млн грн зарплати, 283 тис. грн пенсії, а також 2 млн грн, 27 тис. доларів і 38 тис. євро готівкою. Але справжній фурор викликає подія травня 2026 року: новоспечене повноліття молодшої доньки судді ознаменувалося отриманням у дар елітної квартири площею понад 200 квадратних метрів.
Тож хто такий Богдан Кукурудз, як будувалася його кар’єра і звідки у суддівській родині беруться такі масштаби розкоші? Давайте розбиратися по черзі.
Три десятиліття у системі: від юрисконсульта до заступника голови
Шлях Богдана Кукурудза у юриспруденції розпочався задовго до того, як він удягнув мантію. У 1991 році він закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка і встиг попрацювати старшим юрисконсультом у виконавчому комітеті Івано-Франківської облради та в юридичному відділі обласної державної адміністрації.
Суддівська кар’єра стартувала у 1994 році з Івано-Франківського міського суду, де він згодом дорос до посади заступника голови. У 2003 році Кукурудз перейшов до Апеляційного суду Івано-Франківської області, а після чергової реорганізації системи продовжив кар’єру в новоствореному Івано-Франківському апеляційному суді. У 2018 році він успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), набравши 791,2 бала, після чого очолював судову палату з розгляду кримінальних справ, був суддею-спікером, а у 2024 році став заступником голови суду.
Приятельство з Коцабою та тіні СБУ
Найбільш резонансною сторінкою публічної біографії Кукурудза залишається справа проросійського пропагандиста і блогера Руслана Коцаби, якого у лютому 2015 року затримали за підозрою у державній зраді та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Справа котилася судовими інстанціями роками, доки після початку повномасштабного вторгнення рф Коцаба не втік до США, отримавши статус політичного біженця.
Але у 2017 році, під час чергового перегляду справи, розгорнулася справжня драма. Богдан Кукурудз публічно підтвердив, що знає обвинуваченого близько чверті століття і є його приятелем. Адвокатка Коцаби Тетяна Монтян подала заяву про відвід судді, а сам Кукурудз попросив про самовідвід — колегія суддів задовольнила обидва клопотання.
Цікаво, що під час тих слухань сторона захисту заявляла про тиск з боку СБУ: мовляв, оперативники демонстрували Кукурудзу спільні фотографії з Коцабою з риболовлі та весіль, намагаючись змусити суддю ухвалювати законні, а не лояльні товаришу рішення. Зрештою, сам факт такої багаторічної дружби судді апеляційної інстанції з фігурантом справи про держзраду ніяк не завадив подальшій кар’єрі Кукурудза.
Дисциплінарні запитання та спроби оскарження
Ім’я заступника голови Івано-Франківського апеляційного суду фігурувало і в інших неприємних епізодах. У 2025 році на розгляд Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Віктора Чугунова стосовно розгляду справи №351/2390/23. Захисник стверджував, що колегія суддів за участю Кукурудза фактично проігнорувала апеляційну скаргу засудженого, порушивши його право на захист. Верховний Суд тоді скасував рішення апеляції через грубі порушення кримінального процесу, а дисциплінарний інспектор ВРП навіть рекомендував відкрити проти суддів справу. Щоправда, у травні 2025 року Третя дисциплінарна палата ВРП залишила скаргу без розгляду.
Раніше Кукурудза намагалися притягнути до відповідальності й в рамках адміністративного позову (справа №826/17527/18), де позивач вимагав стягнути з причетних до сумнівних рішень суддів по 3,22 млн грн компенсації. Проте тоді суди закрили провадження з мотивів того, що дії суддів у процесі правосуддя не є управлінськими рішеннями.
Стрімкий злет доходів та валютні кубушки
Фінансова динаміка родини Кукурудзів вражає своєю стабільністю у бік збагачення. У 2015 році офіційна зарплата судді становила 265,6 тис. грн на рік. До 2018 року (після перезапуску суду) вона піднялася до 875 тис. грн, у 2019-му — до 1,88 млн грн, у 2022-му — до 2,63 млн грн, а за підсумками 2025 року Богдан Кукурудз задекларував уже 2,7 млн грн зарплати та перші 283,3 тис. грн пенсії. За десять років офіційний дохід судді зріс більш ніж у 10 разів.
Не відстає і дружина Світлана Кукурудз, яка веде медичний бізнес як ФОП та працює у медцентрі «Дамія». Її підприємницькі доходи поступово зросли з 344 тис. грн до більш ніж 515 тис. грн на рік плюс виплати від клініки.
Паралельно з доходом пухнули й готівкові запаси родини:
-
У 2016 році Кукурудз декларував 120 тис. грн готівкою.
-
У 2019 році — 650 тис. грн, 9 тис. доларів та 8 тис. євро.
-
У 2022 році — 1,5 млн грн, 18 тис. доларів та 31 тис. євро.
-
У кінці 2025 року — 2 млн грн, 27 тис. доларів та 38 тис. євро готівкою.
Тобто за неповне десятиліття лише гривневий кеш судді зріс у 16 разів, а валютні подушки безпеки стали вимірюватися десятками тисяч доларів і євро.
204 «квадрати» в подарунок для 18-річної доньки
Та найбільше запитань у НАЗК та спостерігачів викликає майнове становище дітей судді.
У травні 2026 року молодша донька судді, Уляна Кукурудз, щойно досягнувши повноліття, стала володаркою величезної квартири в Івано-Франківську площею 204,3 кв. м. Згідно з реєстром, право власності виникло на підставі договору дарування від 20 травня 2026 року. Найцікавіше те, що за цією ж адресою щонайменше з 2022 року був зареєстрований ФОП її матері Світлани Кукурудз. При цьому в деклараціях та відкритих джерелах ретельно приховується головне: хто саме був «щедрим меценатом», який безкоштовно подарував вісімнадцятирічній дівчині елітну нерухомість на понад двісті квадратів, і звідки у цієї людини взялися такі активи.
Старша донька, Оксана Кукурудз, яка нині мешкає у Вільнюсі та працює юристкою в неурядовій організації Linking Help, що допомагає біженцям, також володіє власною квартирою в Івано-Франківську на 87,7 «квадратів» (придбаною у 2019 році), активно демонструючи у соцмережах європейський спосіб життя.
Будинки, землі та чужі «Субару»
Сам заступник голови апеляційного суду володіє житловим будинком на 238 кв. м у селі Угринів під Івано-Франківськом (придбаним у 2008 році за скромними на той час 423 тис. грн), гаражем на 45 «квадратів» та двома земельними ділянками (1000 кв. м у Хрипливі та 637 кв. м в Угринові).
Автопарк родини теж виглядає зважено: дружина їздить на Honda CR-V 2015 року випуску (купленій у 2019 році за 474 тис. грн), а сам Богдан Кукурудз декларує лише право безоплатного користування старим Subaru Outback 2006 року, який юридично записаний на його брата Василя Кукурудза. Класична схема українських суддів: на папері власником скромного авто є родич, тоді як кеш і елітна нерухомість акумулюються у найближчому сімейному колі.
Підсумок
Більше тридцяти років у суддівській мантії перетворили Богдана Кукурудза не лише на впливового гравця регіональної Феміди, а й на володаря солідного майнового комплексу. Дружба з фігурантами справ про державну зраду, дивні збіги у судових скаргах та фантастичне розширення активів на тлі мільйонних декларацій і щедрих подарунків повнолітнім дітям створюють класичний портрет українського «тилового судді».
Поки тисячі українських юристів і колишніх студентів пішли на фронт захищати державу, а звичайні громадяни намагаються звести кінці з кінцями, родина пана Кукурудза спокійно упаковує готівку в три валюти та оформлює сотні квадратних метрів у центрі Прикарпаття на дітей. І головне питання залишається без відповіді: чи перевірить НАЗК та Вища кваліфікаційна комісія суддів походження цих 204 «квадратів» та мільйонних статків, чи цей «санаторій» для обраних працюватиме і далі?
