У той час як одні військовослужбовці безперервно тримають лінію фронту, інші примудряються адаптувати умови воєнного стану під максимальну вигоду для власної комерційної діяльності. Нещодавно у столиці силовики провели затримання співвласника підприємства «Українські авіаційно-космічні технології» Владлена Нікітіна. За матеріалами кримінального провадження, цей громадянин числився фіктивним бійцем у лавах одного з одеських формувань Національної гвардії України, хоча в реальності фокусувався виключно на розвитку приватних проєктів.
Такий специфічний формат виконання військового обов’язку виявився максимально комфортним. Нікітін не провів у розташуванні підрозділу жодної доби, що повністю підтверджується пакетом документації, вилученим детективами під час проведення санкціонованих обшуків безпосередньо у військовій частині. Вельми промовистим є й той факт, що відразу після процесуального затримання комерсант почав екстрено моделювати власні профілі в соціальних мережах, ліквідовуючи публікації та фотоматеріали, які наочно демонстрували його цивільний спосіб життя та відсутність на службі.
Поки у відомчих реєстрах та рапортах зазначалося, що нацгвардієць виконує бойові чи службові завдання, у дійсності він організував роботу нового офісного центру фірми в Києві та масштабував корпоративні потужності. Ця стратегія дала солідні фінансові результати: офіційна звітність компанії вказує, що за підсумками 2025 року сукупний дохід компанії перевалив за позначку у 241 мільйон гривень. Доволі солідна компенсація за перебування у статусі «паперового» солдата.
Надалі події почали розгортатися за звичним корупційним алгоритмом. Після проведення першочергових слідчих дій та обшуків Нікітін, судячи з усього, зумів знайти спільну мову із зацікавленими посадовими особами, і зараз це провадження посилено намагаються закрити без зайвого публічного розголосу. Резонансна справа, фінал якої мав би вилитися у реальний судовий вирок, має всі шанси залишитися похованою у владних кабінетах.
Головне питання в цій оборудці полягає в тому, хто саме з офіцерського складу затверджував фіктивні табелі та приховував систематичну відсутність підлеглого. Пряма юридична та дисциплінарна відповідальність за цей інцидент покладається як на безпосередніх командирів конкретного військового підрозділу, так і на вище керівництво Одеського управління Нацгвардії.
