Історія з бодікамерами — не разова переплата і не локальний скандал. Це стійка схема, де державні закупівлі МВС, Національної поліції та Міністерства оборони перетворюються на джерело системного заробітку для «своїх».
Про це пише Telegram-канал «Невероятно, но факт…».
Ключову роль у поліцейському сегменті грає ГУ «Центр обслуговування підрозділів НПУ» (ЦОП) — формальний закупник, який діє як фільтр, пропускаючи лише «потрібних» підрядників. З 2021 року через ЦОП у систему входить ТОВ «ТЕС.ЛА» — раніше маловідома фірма без досвіду в силовій електроніці, з мінімальними оборотами та майже нульовою рентабельністю.
З цього моменту «ТЕС.ЛА» стає постійним переможцем тендерів на бодікамери та супутню інфраструктуру. У багатьох закупівлях — єдиний учасник. Контракти на сотні мільйонів гривень (зокрема показовий на 143,4 млн грн) виглядають не як конкуренція, а як формальне оформлення заздалегідь узгодженого рішення.
Основний товар схеми — бодікамери VideoBadge VB-400 та Motorola V500. Ринкова ціна — 17–19 тис. грн. Для МВС та Нацполіції закуповуються по 27 тис. грн. Націнка 40–50% не має економічного пояснення — це закладена маржа для розподілу. Компанія свідомо працює через додаткового українського посередника, не купуючи камери безпосередньо у виробника, створюючи зайву ланку виключно для накрутки ціни. За оцінками, лише за 2023–2024 роки переплата перевищила 60 млн грн.
Серверні комплекси вартістю 12–17 млн грн за одиницю мають явно надмірні характеристики для завдань бодікамер, але майже дослівно збігаються з параметрами конкретного обладнання — ознака припасування тендерної документації під одного постачальника.
Контракт №2113/25 від 24.09.2025 демонструє залежність компанії: замовник має право затримувати оплату на невизначений термін при зміні фінансування. Будь-який реальний бізнес відмовився б від таких умов. «ТЕС.ЛА» погоджується, бо це не незалежний підрядник, а елемент схеми.
Формальний директор та бенефіціар — Шевчук Євген Анатолійович. Звичайний ФОП з Гайсина, без ділової біографії в силовому секторі — класичний «фунт», номінальний власник юридичної оболонки.
Через «ТЕС.ЛА» пройшло майже мільярд гривень: 631,4 млн від ЦОП Нацполіції, 284,9 млн від військової частини 3077 Нацгвардії, десятки мільйонів від Центру пробації, Держспецзв’язку, спецпідрозділів та управлінь поліції охорони по всій країні. Для фірми з 15 співробітниками це не бізнес, а вбудованість у систему за часів міністра МВС Ігоря Клименка та голови Нацполіції Івана Виговського.
Схема вже поширюється на Міноборони. У грудні 2025-го відомство без конкуренції закупило 100 бодікамер для ТЦК на 5,26 млн грн: Motorola V500KF по 65 328 грн та VB-400 по 41 820 грн за штуку — ціни вищі, ніж для поліції. Терміновість, спірні вимоги, відсутність конкуренції — класичні ознаки.
Підсумок: створено спеціалізований сегмент «бодікамерних» закупівель, де фірми існують не для ринку, а для виграшу тендерів. Ціни завищуються, конкуренція імітується, директори — ширма, гроші розподіляються.
Поки фронт тримається на волонтерах та економії кожної гривні, у тилу бодікамера коштує як дві зарплати військового. Це не помилка — це система.
