Життя за кордоном, квартири в новобудовах, готівка, подорожі і подарунок майже на 4,7 мільйона гривень. Усе це — не історія успішного стартапера, не курс з інвестування і не казка з інстаграму. Це — будні родини українського судді.
Про це пише СтопКор.
Секрет безтурботного та заможного життя, як з’ясували журналісти , криється у простій формулі: достатньо мати в родині суддю. Бажано апеляційного. І ще краще — з Чернігова. Розслідування показало: у системі, де декларації часто виглядають як формальність, реальні статки родичів суддів більше схожі на сюжет серіалу “Багаті теж плачуть”. Але — точно не від браку коштів.
У центрі уваги — Валерій Заболотний
Цього разу об’єктом розслідування СтопКору став голова Чернігівського апеляційного суду Валерій Заболотний. Його ім’я неодноразово звучало в наших попередніх матеріалах. Та цього разу журналісти зібрали ще більше: факти про родину, майно, стиль життя і дуже щедрі подарунки.
Разом із Заболотним у розслідуванні фігурують також інші судді —Микола Оседач і Валентина Антипець. Але головний акцент — саме на Заболотному. Адже він очолює суд, де справи роками не зрушуються з місця, вироки викликають питання, а у близьких з’являються новенькі квартири, готівкові мільйони, закордонні поїздки і дивовижні подарунки.
Новобудови і пенсіонери-мільйонери
Аналітики СтопКору перевірили десятки реєстрів — і картина вийшла показова.
75-річна мати судді Заболотного нещодавно стала власницею двокімнатної квартири у престижному житловому комплексі Чернігова.
Вартість однокімнатної з ремонтом у цьому ЖК — від 60 тисяч доларів, Двокімнатна без ремонту — від 50 тисяч доларів.
Питання очевидне: звідки у пенсіонерки такі гроші? Підприємництвом вона не займається, доходів суттєвих не вказано.
Цікаво, що нова квартира мами — по сусідству з житлом тещі судді. Логістика для чаювань у родинному колі? Можливо. Але йдеться не про останні об’єкти.
Брат судді — з дев’ятьма квартирами
Ще один цікавий персонаж —брат судді, Олег Заболотний. Він колишній депутат, зараз очолює Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області.
Зарплата за 2024 рік —340 тис грн, пенсія — 29 тис грн. Але в його декларації — 4 квартири в Чернігові і 9 недобудованих квартир в Івано-Франківській області. Також у нього є парковочне місце, хоча машини в декларації — немає. Цікаві цифри і на рахунках: 276 тис грн готівкою 271 тис доларів 7800 євро. Звідки ж такі суми?
Згідно з декларацією, мати й батько подарували сину майже 4,7 млн грн. Всім би таких щедрих і багатих батьків. Водночас інші члени родини — без таких подарунків. І це ще не всі дивини.
Подарунок — це ще не все
Брат судді не лише отримував мільйони у подарунок, а й виступав його представником у Вищій раді правосуддя, коли розглядали дисциплінарну справу проти Валерія Заболотного.
Підставою були дії суддів Заболотного, Антипець та Шахової. Але:
Перша Дисциплінарна палата ВРП відмовила у притягненні до відповідальності. Провадження — припинено.
“Тиск” чи журналістика?
Після серії наших публікацій Чернігівський апеляційний суд оприлюднив заяву про “відкритий тиск”, звинувативши редакцію у втручанні.
Жодного факту з наших розслідувань — не спростовано. Ба більше, незалежна експертиза підтвердила: ознак тиску немає.
Богдана Сич, юрисконсульт СтопКору прокоментувала: “Суспільний інтерес до суддів — законний. Вони ухвалюють рішення іменем України. Тому журналісти мають право досліджувати їхній спосіб життя. Це не тиск, це професійна діяльність”.
Правосуддя чи театр абсурду?
Судді, які звинувачують журналістів у “тиску”, раніше ухвалювали рішення, що межують з абсурдом.
Наприклад, реальний строк у 7 років — за продаж автомобіля, який належав чоловіку, але оформлений без згоди дружини під час шлюбу. Прокуратура просила 10 років. А апеляційний суд — Оседач, Заболотний, Антипець — виніс вирок.
Олег Авер’янов, засуджений бізнесмен зазначив : “Продати авто, куплене за свої кошти, без згоди дружини — виявилось гіршим за хабар. Це шок. І цей вирок виніс суд, що нині звинувачує журналістів у тиску”.
Пізніше Касаційний кримінальний суд скасував це рішення. А справу — закрив.
