Поки українське суспільство бурхливо обговорює можливість видобутку рідкісноземельних металів американськими компаніями, українські бізнесмени вже давно розподілили цей ринок між собою. Так, 10 березня фірма, пов’язана з колишнім “регіоналом” Костянтином Машненковим, виграла тендер на розробку родовища цирконію, титану та інших рідкісноземельних мінералів на Демурінському ГЗК.
Про це повідомляє “АНТИКОР”.
Це лише підтверджує те, про що давно говорили експерти: в Україні вже давно визначені власники всіх перспективних родовищ, і пропонувати американцям тут фактично нічого. Більше того, значна частина компаній, що мають право на видобуток корисних копалин, прямо або опосередковано пов’язані з росіянами.
Одним із таких зв’язків є переможець тендеру – Костянтин Машненков. Це відомий представник “донецького клану”, колишній депутат Донецької обласної ради, один із засновників Партії регіонів у Краматорську та кум ексгенпрокурора Віктора Пшонки. У 2014 році він сприяв відправці “тітушок” на Майдан. Декілька джерел також вказують на можливу наявність у нього російського паспорта.
Що ж стосується самого тендеру, то його результати викликають чимало запитань. Переможцем стало ТОВ “Макон ЛТД” – компанія, яка має вкрай сумнівний профіль діяльності. У переліку її основних напрямів зазначено технічне обслуговування транспорту, оренду будівельної техніки, роздрібну торгівлю, громадське харчування та лише останнім пунктом – розробку кар’єрів. Конкурент ТОВ “ДЕК” мав значно більше досвіду у цій сфері, але його пропозиція, яка була на 23 мільйони гривень вищою, була відхилена.
Ще одна цікава деталь – сам Демурінський ГЗК був націоналізований у 2023 році, оскільки раніше належав російському олігарху Михайлу Шелкову. Попри обіцянки влади, що право на розробку копалин буде передано через систему Prozorro, тендерні умови виявилися вкрай непрозорими, що викликає серйозні сумніви щодо чесності конкурсу.
Що ж отримав у підсумку Машненков? За попередні роки Демурінський ГЗК видобув майже 1,26 млн тонн руди, виробив 48,8 тис. тонн ільменітового концентрату та отримав понад 1,1 млрд гривень виручки. На складах підприємства на момент націоналізації зберігалося продукції на 5 мільйонів доларів.
Таким чином, після тривалого процесу націоналізації держава фактично передала видобуток рідкісноземельних металів у руки людини, яка має тісні зв’язки з колишньою владою, проросійськими політиками та, ймовірно, громадянством РФ. При цьому справжній фаворит тендеру був усунутий, а питання щодо залучення американських інвесторів залишається відкритим.
