Корупційні розслідування навколо банківського сектору минулих років продовжують демонструвати характерні парадокси українського правосуддя, де суворі вироки на папері часто не супроводжуються реальним покаранням через затягування судових процесів.
9 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд офіційно визнав колишнього голову правління «Родовід Банку» Дмитра Єгоренка винним у співучасті в розкраданні 18,458 мільйона гривень та у службовому підробленні. Суд призначив йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, трирічної заборони обіймати певні посади та повної конфіскації майна. Однак від реального відбування покарання фігуранта одразу звільнили через сплив строків давності. Наразі цей вирок перебуває в стадії апеляційного оскарження.
Хронологія старого епізоду та ролі фігурантів
Історія цього епізоду бере початок ще у 2009 році. Одразу після націоналізації фінансової установи заднім числом були оформлені документи про оренду приміщення в Рильському провулку, 4. Дмитро Єгоренко особисто підписав ці папери, після чого тодішній тимчасовий адміністратор Сергій Щербина дев’ятьма окремими платежами переказав 18,458 мільйона гривень на користь Галини Шепелевої. Важливо зазначити, що слідство та суд не встановили фактів особистого збагачення самого Єгоренка — його безпосередня участь у схемі зводилася саме до підписання необхідних документів. Водночас інші фігуранти понесли правову відповідальність: Сергій Щербина ще у 2017 році уклав угоду зі слідством, а Галину Шепелеву в грудні 2024 року засудили до семи років ув’язнення з конфіскацією майна.
Проте епізод із приміщенням не йде ні в яке порівняння з масштабними фінансовими збитками у загальній справі «Родовід Банку». У Вищому антикорупційному суді досі продовжується слухання масштабного провадження щодо колишнього народного депутата Олександра Шепелева, де фігурує сума у 301,6 мільйона гривень. Це кримінальне провадження відкрили ще 28 серпня 2013 року, обвинувальний акт надійшов до ВАКС у січні 2022-го, а розгляд справи по суті розпочався у жовтні того ж року і триває донині.
Мільярдні вливання держави та фіктивні стягнення
За версією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вже після переходу банку під повний контроль держави в листопаді–грудні 2009 року «Родовид» переказав адвокатському об’єднанню «Бріарей» 301,6 мільйона гривень нібито за послуги зі стягнення проблемних боргів. Сторона обвинувачення кваліфікує ці послуги як цілковито фіктивні. Державний кошт виводився окремими траншами у період із 24 листопада по 16 грудня, після чого значну частину цих сум успішно обготівкували. Слідчим органам вдалося простежити подальший шлях руху цих активів через розгалужені рахунки родичів Олександра Шепелева.
Увесь цей процес розгравування розгортався на тлі безпрецедентної державної підтримки фінустанови. У 2009 році держава викупила 99,97% акцій «Родовід Банку», причому обсяг первинної рекапіталізації склав 8,4 мільярда гривень. У 2011 році уряд докапіталізував банк ще на 3,95 мільярда гривень. Загалом державна підтримка сягнула 12,35 мільярда гривень, значна частина з яких пішла на виконання зобов’язань перед вкладниками ліквідованого на той момент «Укрпромбанку».
Окремим резонансним епізодом в історії банку залишалася ситуація навколо компанії «УкрГазЕнерго». Тоді йшлося про депозит на суму близько 500 мільйонів гривень під 9% річних, проте 13 березня 2009 року — буквально перед самим введенням тимчасової адміністрації — відсоткову ставку за цим вкладом раптово підвищили до 48%. Відповідний розпорядчий документ підписав особисто Дмитро Єгоренко. У результаті компанія встигла отримати близько 284 мільйонів гривень у вигляді надвисоких відсотків, хоча згодом цю угоду в судовому порядку визнали недійсною. Попри це, до нинішнього вироку Єгоренка на 18,458 мільйона гривень цей епізод безпосередньо не залучався.
Подальша доля ключових фігурантів
Головний організатор багатьох банківських схем Олександр Шепелев наразі вже відбуває реальні покарання за низкою інших вироків. Його затримували на території Угорщини та екстрадували в Україну, після чого у 2014 році він здійснив зухналу втечу з лікарняного закладу, проте у 2018 році його повторно заарештували правоохоронці. У 2020 році суд призначив йому 7 років ув’язнення за фактом втечі та підбурювання до підкупу службової особи, а у 2022 році додав до цього 15 років тюрми за організацію замовного вбивства власника «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка. Окрім цього, у справі про резонансне вбивство полковника УБОП Романа Єрохіна Шепелеву також офіційно оголошували підозру, хоча остаточного вироку суду за цим конкретним епізодом наразі не винесено.
