6 травня глава держави Володимир Зеленський повідомив про підготовку до швидкої приватизації державного АТ «Сенс Банк». За його словами, доцільність цього кроку вже визначена, а відповідні процеси перебувають на стадії реалізації.
Цій заяві передували події 5 травня, коли Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з питань економічної безпеки провела засідання. Головною темою обговорення стали нещодавно опубліковані діалоги з нових «плівок Міндіча». У цих записах фігуранти, ймовірно, узгоджували склад наглядової ради націоналізованого «Сенс Банку» та обговорювали механізми реалізації Міністерству оборони партії неякісних бронежилетів, призначених для Збройних Сил України.
Кланово-сімейний підряд Веселих
Одними з ключових персонажів справи, яку вивчає ТСК, є брати Андрій та Василь Веселі. Широкий загал дізнався про них у 2024 році після розслідування «Української правди». Журналісти припустили наявність впливу Офісу Президента на процес розблокування активів гіганта «Карпатнафтохім». Вважається, що за сприяння у знятті арешту частка в підприємстві могла бути передана впливовим посадовцям через підставних осіб.
«Карпатнафтохім» — стратегічне підприємство, що випускає хлор, каустичну соду та полімери. Раніше воно контролювалося структурами, афілійованими з російським «Лукойлом».
У 2022 році майно та права заводу були заарештовані судом. Слідство встановило, що протягом 2017–2022 років через посередників до Росії було виведено понад 5 млрд грн. Активи планували передати в АРМА для подальшої націоналізації чи продажу, проте у 2023 році Братський райсуд Миколаївської області арешт скасував. Невдовзі співвласником заводу став львівський бізнесмен Андрій Веселий, чий попередній досвід обмежувався виробництвом тротуарної плитки у Дрогобичі.
Тим часом його брат, Василь Веселий, не маючи банківського стажу, отримав посаду радника керівника «Сенс Банку» (колишній «Альфа-Банк», відібраний у російських олігархів Фрідмана, Авена та Косогова). За даними УП, Василь фактично відігравав роль «наглядача» від Офісу Президента, без узгодження з яким не ухвалювалося жодне важливе рішення. Сам він ці закиди спростовує, хоча офіційно за «консультації» у 2024 році отримав від держбанку майже 2 млн грн.
Читайте також: Тіньовий переділ платіжного ринку: як Міндіч, Шило та Вербицький «зачистили» Айбокс Банк на користь «Сенсу»
Неякісна броня та ізраїльський слід
2 травня УП оприлюднила чергову порцію аудіозаписів, де фігурує розмова Василя Веселого з Олександром Цукерманом (відомим як «Шугармен»). Останній є підозрюваним у справі про махінації з коштами «Енергоатому» та переховується в Ізраїлі.
Частина розмов стосується постачання бронежилетів для потреб ЗСУ. ТОВ «Мілікон ЮА» уклало контракт із «Державним оператором тилу» (ДОТ) на 10 тисяч одиниць захисту загальною вартістю близько 225 млн грн. Проте товар виявився неналежної якості. Згідно з плівками, Тимур Міндіч намагався тиснути на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова, щоб той прийняв некондиційну броню, оскільки Міндіч нібито вклав у неї власні гроші.
Як повідомляє «Центр протидії корупції» (ЦПК), лише після відставки Умєрова ДОТ розірвав угоду. Міноборони подало позов на 97,5 млн грн штрафів, проте гроші досі не стягнуті, а самі судові засідання за ініціативою військового відомства було засекречено.
Хто насправді обирав наглядову раду банку?
Інша частина плівок Цукермана та Веселого, датована нібито 9 травня 2025 року, демонструє, як фігуранти телефоном обговорюють персоналії майбутньої наглядової ради «Сенс Банку».
За законодавством, рада має складатися з дев’яти осіб: три від держави та шість незалежних, обраних за прозорим конкурсом і затверджених Кабміном за погодженням з НБУ.
У розмові фігурували такі імена: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Ева де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко та Олег Містюк. Рівно за місяць, 18 червня 2025 року, уряд офіційно затвердив склад ради саме з цих осіб.
Залаштунки конкурсу та прибутки фінустанови
Під час ТСК з’ясувалося, що відбором кандидатів займалася компанія «Екзекьютів Серч Юкрейн», яка раніше підбирала кадри для «Укрзалізниці», «Нафтогазу» та «Приватбанку». За даними «Наших грошей», у 2021 році партнеркою цієї HR-фірми стала Олена Сергєєва, пов’язана з радником голови ОП Тимофієм Миловановим. Нардеп Вадим Івченко заявив, що за словами одного з учасників відбору, реальні співбесіди проходили не в рекрутинговій компанії, а в Офісі Президента.
Щодо фінансового стану «Сенс Банку», то за 2025 рік він отримав 3,67 млрд грн чистого прибутку. З них 95% (3,487 млрд грн) пішли на покриття збитків минулих років. Заступник голови НБУ Дмитро Олійник пояснив, що на момент націоналізації банк мав «діру» в капіталі через фальсифікацію звітності колишніми російськими власниками, які видали понад 10 тисяч сумнівних кредитів пов’язаним особам.
Держава отримує дохід від банку лише у вигляді податків: 1,4 млрд грн у 2024 році та 1,75 млрд грн у 2025-му. Виплата дивідендів до бюджету очікується не раніше 2028 року.
Приватизація та монополія на азарт
Попри такий стан справ, Міністерство фінансів уже розпочало пошук радника з приватизації. Голова правління Олексій Ступак, за інформацією журналістів, займається передпродажною підготовкою. Цю інформацію підтвердив і Володимир Зеленський 6 травня: «Цього року банк повинен бути приватизований».
На засіданні ТСК Ступаку ставили питання про кредитування виробника ракет «Фламінго» (компанія Fire Point) та надання позики Андрію Веселому на купівлю активів, але він послався на банківську таємницю. Також обговорювався проєкт добудови Хмельницької АЕС за рахунок фінансування через «Сенс Банк», який передбачає закупівлю старих реакторів у Болгарії.
Окремою темою став гральний бізнес. «Сенс Банк» займає на цьому ринку майже монопольне становище. З’явилася інформація про можливі «відкати» бенефіціарам схеми у вигляді завищених комісій за обслуговування гемблінгу. Нацбанк ці закиди категорично відкинув, назвавши їх «небезпечними домислами», що шкодять державі в міжнародних арбітражах.
Проте нардеп Ніна Южаніна зазначила, що держава свідомо відвела «Сенс Банку» роль головного оператора легалізованого у 2020 році грального бізнесу. При цьому система онлайн-моніторингу ставок не впроваджена вже шість років, що дозволяє половині ринку перебувати в тіні, а більшості операторів офіційно звітувати про збитки.
